Роль інформаційних технологій в автономізації лікарських закладів

Сергій Дяченко

Необхідним фактором успішної автономізації лікарських закладів є корінна зміна організаційної структури управління підприємством. Важливою складовою такої реорганізації є можливість керівників різного рівня мати оперативну та достовірну інформацію про стан підприємства та його підрозділів з різних аспектів діяльності. В першу чергу це стосується інформації про стан фінансового та матеріального забезпечення лікарського закладу, планування бюджету та контролю за його виконанням, неперервний аналіз виконання контрактних зобов'язань, розрахунку собівартості наданих медичних послуг, аналізу якості медичних послуг, тощо

Успішне вирішення цих завдань неможливе при традиційному паперовому накопиченні інформації та формуванні звітності. Отже гостро стає проблема заміни паперової технології ведення документообігу на електронну з використанням комп'ютерного обладнання.

Проект ЄС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні" особливу увагу приділяє розробці та впровадженню комп'ютерної інформаційної системи для пілотних регіонів. У склад системи входять наступні модулі:

1. реєстрація медичних послуг на первинному та вторинному рівні
2. управління статистичною інформацією
3. управління персоналом (кадрами)
4. управління договорами та контрактами
5. матеріальний, бухгалтерський та податковий облік, заробітна платня
6. бюджетний модуль та управлінський облік
7. розрахунок собівартості медичних послуг
8. аналіз ефективності та якості наданих медичних послуг

Програмні модулі впроваджуються на районному рівні - у лікарів первинного рівня надання медичних послуг (сімейні лікарі - лікарі загальної практики), в поліклініці та стаціонарі, станції швидкої допомоги, в районному відділі охорони здоров'я, а також на обласному рівні - в центральній обласній лікарні, обласному інформаційно-аналітичному центрі, діагностичному центрі, та в інших лікарняних закладах.

Успішному впровадженню програмних модулів сприяла попередня робота проекту ЄС з майбутніми користувачами на десяти семінарах, що охопили весь спектр питань, які постали в пілотних регіонах у процесі зміни статусу лікарських закладів з державних на комунальні підприємства.

З точки зору управління закладами охорони здоров'я та лікувальними закладами основними характеристиками комп'ютерної інформаційної системи є:

• інформаційна підтримка частини бізнес-процесів в лікарських закладах та органах управління МОЗ
• оперативна передача медичної інформації сімейному лікарю та на станцію швидкої допомоги
• оперативний обмін інформацією між лікарськими закладами та структурами управління МОЗ
• інформаційна підтримка керівників при прийнятті оперативних та стратегічних рішень

Інформаційна підтримка керівників при прийнятті рішень включає можливість їх посереднього оперативного доступу до основних показників фінансового стану підприємства, аналізу об'єму наданих медичних послуг, аналізу якості роботи відділень та лікарів, порівняння показників роботи свого закладу з середніми показниками по області та країні.

Важливою аналітичною складовою інформаційної системи є модуль Cost Accounting (Розрахунок собівартості наданих медичних послуг), який дає можливість керівнику отримати інформацію про середні економічні та статистичні показники наданих послуг у відділеннях стаціонару, поліклініці, сімейних та сільських амбулаторіях, тощо. Зокрема такими показниками можуть бути середня собівартість одного прийому сімейним лікарем або спеціалістом поліклініки, виїзду швидкої допомоги, одного ліжко-дня у відділеннях стаціонару, вартість ліків на один ліжко-день стаціонару, лікування одного випадку захворюваності в стаціонарі, тощо. Модуль базується на даних медичної статистичної інформації, даних бухгалтерського та бюджетного обліку.

Повне впровадження інформаційних технологій сприяє значній економії робочого часу працівників лікарняних закладів, що дозволить, зокрема, лікарям більше часу виділяти безпосередньо лікувальному процесу, а не "канцелярській" роботі. Якщо традиційно лікар змушений 65%-70% свого часу витрачати на заповнення різних документів і тільки 30%-35% займатись безпосередньо лікуванням хворих, то впровадження інформаційних технологій дозволить лікарю займатись хворими 50%-60% свого робочого часу, що дасть можливість значно підвищити якість надання медичних послуг.

Активне використання аналітичних та моделюючих можливостей інформаційних систем дозволить керівнику оптимально змоделювати структуру свого лікувального закладу, правильно організувати процес планування бюджету та контроль за його виконанням. При цьому економія коштів може скласти до 20%.

Таким чином, впровадження комп'ютерної системи є значним інформаційним та фінансовим підґрунтям для керівників лікарняних закладів на шляху розширення автономізації та роботи в нових економічних умовах.