Австрія

Відповідальність в австрійській системі охорони здоров'я поділена між федеральними та дев'ятьма автономними місцевими органами влади. Цей розподіл визначається федеральною конституцією. Федеральні органи влади відповідають за базову законодавчу діяльність, що стосується сфери охорони здоров'я, але виконавчі врегулювання та їх запровадження знаходяться в руках місцевих органів влади. Федеральний уряд відповідає за процес реформування, з метою здійснення контролю над витратами, але з перевагою принципів рівного доступу для всіх і єдності у фінансуванні завдяки обов'язковому медичному страхуванню. Сутністю реформи є Австрійський план у сфері охорони здоров'я і введення лікарняної фінансової системи.

Лікарі, задіяні у приватних практиках, надають більшу частину первинної медичної допомоги за контрактами із страховими агентствами. Лікарні в основному знаходяться у приватній власності. Фінансування сфери охорони здоров'я базується на соціальному страхування та субсидується з оподаткування (12%). Регіональні медичні фонди отримують свої надходження з федеральних та регіональних податків, внесків громадського медичного страхування, які асигнуються за бюджетом на наступні три роки. Фонди можуть також фінансувати альтернативне медичне оснащення. Система соціального страхування є обов'язковою і охоплює майже кожного. 40% населення покриті додатковим приватним медичним страхуванням.

Первинна медична допомога є безкоштовною для 80% населення, а решта - оплачує її разом із страховиком або ж є звільненою через низький прибуток. Стаціонарне лікування оплачується із власної кишені і обмежується першими 28 днями. Спеціалізована допомога та приписані ліки включають як спільну оплату, так і спільне страхування.

Надавачі первинної медичної допомоги отримують свої прибутки з оплати послуг, що надаються. Вони не виконують шлюзової ролі. Одночасно з впровадженням системи фінансування, що пов'язана з продуктивністю (австрійська ДРГ), ціла система лікарняного фінансування була реформована. Зараз вони отримують кошти від власників та громадських регіональних фондів, одним в кожній з дев'яти провінцій. У деяких провінціях ці фонди надають громадські кошти лікарням, в той час як у інших лікарнях існує додаткове фінансування, що надається провінційними та місцевими урядами.