День Європи у Харкові

28 травня 2006 проект взяв участь у святкуванні дня Європи у Харкові. Метою проведення такого заходу є поширення інформації про Європейський Союз та країни-члени Європейського Союзу, їх досвід у забезпеченні демократії та суспільного розвитку, а також про допомогу, що надається ЄС Україні через впровадження різних проектів технічної допомоги. Таких проектів у Харківській області працює 7.

В рамках Дня Європи представники Проекту провели робочі зустрічі з представниками влади, місцевого самоврядування Золочівського району та журналістами обласних та районних ЗМІ.

На площі Свободи проект представив свої інформаційні матеріали ( газету «Сімейний лікар+», буклети Проекту) через які відвідувачі могли ознайомитись з основними напрацюваннями Проекту. Експерти Проекту дали інтерв’ю журналістам місцевого радіо і телебачення.

Результати соціологічного дослідження 2006 у Попільнянському районі

ВСТУП

31 березня - 13 квітня 2006 року проект Європейського Союзу „Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні” разом з кафедрою соціології НаУКМА в рамках проекту провели повторне соціологічне дослідження стосовно ставлення населення району до запроваджених змін у сфері охорони здоров’я в Попільнянському районі Житомирської обл. Загалом було опитано 228 респондентів віком від 18 до 85 років, з них 22 експерти.

Вибірка дослідження для експертів – цільова, експертами умовно стали представники керівних ланок районних адміністрацій та медицини, які можуть мати потенційний вплив на процес впровадження системи медичного страхування в регіону. Вибірка дослідження для населення – комбінована районовано-кластерна з введенням квоти за статевою ознакою та типом населеного пункту. На першому етапі були отримані списки населених пунктів району з вказанням кількості жителів та первинними соціодемографічними характеристиками населення району. Далі населені пункти умовно були згруповані 3 групи: районний центр, великі села (від 800 дорослих жителів) та малі села (до 800 дорослих жителів). Для кожного списку була сформована квота, з метою досягнення максимальної точності повторного дослідження, до вибірки повторно потрапили власне Попільня, села Корнин та Котлярка. Експлораторний характер дослідження дозволяє вважати вибірку такого типу адекватною для даного дослідження.

Інструмент дослідження - напівстандартизована анкета (у варіантах для населення та для експертів), схвалена Міністерством охорони здоров’я України. У фокусі дослідження - вивчення оцінки населенням та експертами деяких параметрів наявної системи медичного обслуговування, обізнаність населення та експертів щодо медичного страхування та джерела інформації про медичне страхування і довіра до них.

Інтерпретація результатів дослідження 2006 року та порівняльний аналіз результатів досліджень 2004 та 2006 років

НАСЕЛЕННЯ

Щодо частоти звернень по медичну допомогу, трохи менше третини опитаних (як і в дослідженні 2004 року) вказали, що звертаються по медичну допомогу доволі рідко - раз у рік. На 6% зросла кількість (і становить більше четвертини опитаних) тих, хто користуються медичними послугами раз в місяць. В той же час, майже на 10% зменшилась частка тих, хто має потребу у медичній допомозі рідше - раз у квартал. Одночасно 18,5% опитаних обрало для себе альтернативу "інше", з них більше 6% звертаються по медичну допомогу частіше, та близько 4% - рідше або в міру потреби.

Фактично незмінним, порівнюючи до результатів дослідження 2004 року, залишився розподіл оцінки якості послуг у державних медичних закладах району. Значна частина опитаних оцінила якість послуг у державних медичних закладах власного району як посередню (майже 49%). Трохи менше третини опитаних (32%) вважають якість послуг низькою. Ще 14% респондентів не можуть адекватно оцінити цей показник. Та 5% респондентів вважають якість послуг високою. Таким чином, це напряму говорить про те, що населення, з тих чи інших причин, продовжує давати низьку оцінку якості послуг у державних медичних закладах району.

Розподіл відповідей на відкрите питання про необхідні зміни для покращення якості медичних послуг, що було відсутнім в попередньому дослідженні, показує, що населення менш реалістично (на відміну від експертів) та більш розпорошено оцінює необхідні для покращення якості медичних послуг зміни. Майже третина респондентів (32%) вважає, що якість послуг зросте, якщо покращити матеріально-технічну базу медичних закладів. Ще майже 18% респондентів переконані, що для підвищення якості медичних послуг потрібно збільшити їх доступність. Десята частина опитаних вважають, що підвищити якість послуг допоможе підвищення кваліфікаційного рівня медичного персоналу. По 7% опитаних вважають, що якість послуг зросте, якщо покращити ставлення медпрацівників до пацієнтів або покращити матеріальне забезпечення самих медичних працівників. Були артикульованими також наступні заходи для підвищення якості медичних послуг: зниження ціни ліків, підвищення відповідальності медпрацівників, впровадження медичного страхування, тощо. Водночас, майже 5% респондентів не змогли дати відповідь на це питання.

Порівняно з 2004 роком частка тих, хто витрачає на придбання ліків багато і дуже багато грошей (вказали ранги 4 та 5) знизилась майже в півтора рази і становить трохи більше половини опитаних. Частка тих, для кого ці витрати знаходяться на середині шкали між багато і мало (вказали ранг 3) залишилась майже незмінною (17%). В той же час з 7% до 27% зросла частка респондентів, які витрачають на ліки порівняно мало грошей (вказали ранги 1 та 2). Як бачимо, це доволі позитивна тенденція.

Незмінно, більш ніж дві третини вказали, що витрачають на благодійні внески порівняно і зовсім мало грошей (вказали ранги 1 та 2). На 5% зросла частка тих, для кого ці витрати знаходяться на середині шкали між багато і мало (вказали ранг 3). Вдвічі зменшилась кількість (з 21% до 10%) тих, хто витрачає на благодійні внески порівняно багато грошей (вказали ранги 4 та 5). Цей параметр також демонструє позитивну тенденцію.

Порівняно з дослідженням 2004 року вдвічі зросла частка (з майже 40% до майже 80%) тих, хто витрачає на хабарі порівняно і зовсім мало грошей (вказали ранги 1 та 2). На 5% зменшилась частка (і становить 9% опитаних) тих, для кого ці витрати знаходяться на середині шкали між багато і мало (вказали ранг 3). А частка тих, хто витрачає на хабарі порівняно багато грошей (вказали ранги 4 та 5) зменшилась з 44% до 12% опитаних.

Отже, загалом структура витрат коштів при лікуванні зазнає позитивних змін у бік зменшення кількості грошей, що витрачаються.

Оцінюючи ставлення локальних медичних працівників до респондентів як до пацієнтів, майже вдвічі більше опитаних (32%) назвали його дуже хорошим. На 12% зменшилась частка респондентів незадоволених цим показником: 42% вважають ставлення до пацієнтів недостатнім, а ще 12% - незадовільним. В той же час ще 13% опитаних не змогли визначиться з відповіддю на це питання. Загалом, можемо говорити, що розподіл відповідей на це питання фіксує позитивні тенденції.

Частка опитаних, які зазвичай витрачають у черзі до лікаря годину і більше часу знизилась з майже двох третин, до більше половини респондентів. Трішки зросла частка (з 24% до майже 29%) тих, хто витрачає на це приблизно півгодини часу. Також зросла на 8% частка респондентів Попільнянського району, які проводять у черзі до лікаря 5-15 хвилин. Тому можемо і цей параметр долучити до тих, які зазнали позитивних змін.

Серед респондентів Попільнянського району порівняно з 2004 роком на 4% менше опитаних вказали, що вони не користуються послугами приватних медичних закладів та лікарів. В той же час мало не вдвічі зросла частка тих, хто інколи користується приватною медициною (з 22% до майже 39% опитаних). Знову ж таки, вдвічі зменшилась частка тих, хто користується послугами приватної медицини постійно (з 22% до 11%). Така ситуація вказує на те, що респонденти стали краще усвідомлювати різницю між послугами приватних клінік та лікарів та послугами знайомими лікарів, які насправді не належать до категорії приватної медицини.

Фактично, структура відповідей на питання про те, які радикальні зміни в системі охорони здоров'я респонденти вважають необхідними, демонструє необхідність практично усіх названих в питанні змін. Явним аутсайдером виявилася лише нова альтернатива про надання більшої самостійності медичним закладам (20% опитаних). Майже на 10% зросла частка тих, хто пропонує як радикальну зміну – підвищення фінансування. Незмінною залишилась частка опитаних (більше половини), які назвали необхідними поліпшення доступності медичної допомоги. На 6% зменшилась частка тих, хто вважає за потрібне підвищити відповідальність медпрацівників. На 18% знизилась частка тих виступає за забезпечення безоплатних найнеобхідніших послуг. Майже на 10% зросла частка тих, хто вважає необхідним більш ефективне використання наявних в системі ресурсів.

У відповідях на питання про мету обов'язкового медичного страхування респонденти Попільнянського району були незмінно одностайні. Більшість респондентів (три четвертини) вважають метою обов’язкового медичного страхування зробити всі медичні послуги доступними для людей. Це й зрозуміло – природно, що в існуючих умовах люди хочуть мати доступну та якісну медицину. Окрім того, ще майже 14% віддали перевагу альтернативі "зробити медичні послуги доступними для тих, хто платить внески". Вдвічі зменшились частки опитаних, які вважають метою ОМС покривати всі медичні послуги, та тих, хто вважає, що ОМС повинне покривати лише найнеобхідніші медичні послуги.

Майже незмінним залишився і розподіл оцінок мети добровільного медичного страхування. Дві п'ятих опитаних вважають, що добровільне медичне страхування повинне покривати ті медичні послуги, які не покриваються за рахунок обов’язкового медичного страхування. В той же час майже 59% опитаних вважають, що метою ДМС є покривати абсолютно всі медичні послуги. Така ситуація швидше свідчить про базове незнання респондентами відмінностей між ДМС та ОМС, ніж про щось інше.

У питанні, яке уже безпосередньо на практиці може фінансово торкнутися респондента, розподіл трохи змінився. Так, майже на 8% зменшилась частка (з 60% до 52% опитаних) тих, хто погоджується оплачувати 10% страхового внеску. Кількість тих, хто погоджується платити 30% внеску зросла з 7% до майже 9%. На 1% зросла і частка тих, хто згоден взяти на себе 50% оплати страхового внеску. Але з іншого боку частка тих, хто не бажає нічого платити також зросла з 29% до 35% опитаних.

За наявності в питанні про джерело медичного страхування нової альтернативи – „держава”, розподіл цієї ознаки змінився наступним чином: з 25% до 27% збільшилась частка тих, хто вважає джерелом оплати медичної страховки водночас і роботодавця, і працівника (в рівних частках чи інших пропорціях); втричі зменшилась частка людей, що вважають джерелом оплати медичної страховки виключно працівника; катастрофічно (з 66% до 9% опитаних) зменшилась кількість тих, хто розглядає лише роботодавця як джерело оплати медичної страховки, але альтернатива держави (що була відсутньою в дослідженні 2004 року) як джерела сплати страхового внеску отримала 60% прихильності респондентів.

На питання про наявність у них чи їхніх рідних медичної страховки цього разу ствердно відповіли майже на 10% більше опитаних (40%). Відповідно на 10% менше респондентів (60% опитаних) зазначили, що такої страховки не мають. Тобто, загалом спостерігається тенденція до зростання частини населення залученого до експерименту у сфері охорони здоров’я району.

Структура розподілу відповідей на питання про тип наявної медичної страховки не зазнала докорінних змін. Так, на 5% зменшилась частка (з 92% до 87%) тих, хто отримав медичну страховку через лікарняну касу. І на 2% зросла кількість (з 8% до 10% опитаних) тих, хто має приватну медичну страховку.

Частка прихильників системи медичного страхування зросла майже в півтора рази, і становить 60% респондентів, в той же час частка прихильників діючої системи охорони здоров’я зростає майже вдвічі, та становить 35% опитаних. При цьому майже 5% респондентів висловили прихильність до виключно приватного медичного страхування.

Частка населення, якій відомо про експеримент у системі охорони здоров’я району, становить четвертину опитаних, відповідно - три четвертини задекларували свою необізнаність стосовно експерименту. Загалом цей розподіл є дещо суперечливим: попри те, що медичну страховку має майже 40% опитаних (86% яких отримали її через лікарняну касу), тільки 62,5% власникам медичної страховки відомо про експеримент. Одне з пояснень цього феномену в тому, що респонденти, які вказали альтернативу „ні”, володіють поверховою, а не ґрунтовною інформацією стосовно експерименту, тому називають себе не компетентними. Інший, більш імовірний варіант – те, що опитувані можуть не пов’язувати своє членство в лікарняній касі з експериментом у системі охорони здоров’я району.

Серед інформаційних джерел, з яких населення району отримало інформацію про впровадження змін у сфері охорони здоров’я перше місце (маже 20% опитаних) займають газети. Друге місце ділять між собою „заходи проекту” та „телебачення” (відповідно 9% та 8% респондентів). Ще 3% респондентів отримали інформацію про впровадження змін у сфері охорони здоров’я з радіо, а майже 2% - із веб-сторінки проекту. Не зважаючи на це, майже 61% респондентів нічого й не чули про такий проект.

ЕКСПЕРТИ

Загалом оцінка якості послуг у державних медичних закладах району експертами знизилась. І це частково пояснюється тим, що опитування проводилося в період після виборів. Тобто, за умов, коли нова влади ще не оголошена, а стара вже не працює, можливо, люди не бояться імовірного тиску, тому можуть більш відверто висловлювати свою думку. Цілком можливо також, що такі негативні настрої експертів випливають з песимістичності їх бачення багатьох аспектів діяльності держави та суспільства.

Серед опитаних експертів більше половини вважають якість послуг у державних медичних закладах району низькою. Одночасно, більше третини оцінюють її як посередню, а ще 9% - не змогли визначитися з оцінкою цього параметру. Знаково, що жоден експерт не обрав альтернативу „висока” щодо якості послуг у державних медичних закладах району, тоді як 2004 року таких було майже 15%.

Відповіді на відкрите питання стосовно думки експертів щодо необхідності певних змін задля поліпшення якості медичних послуг розподілилися наступним чином: трохи менше четвертини (23%) експертів вважають за необхідне заборонити хабарництво - вочевидь, для експертів ця проблема є надзвичайно актуальною; майже п’ята частина (18%) переконана, що потрібно підвищити кваліфікацію медпрацівників; 14% експертів вважають, що потрібно забезпечити достатнє фінансування медичної сфери; ще 9% переконані, що достатньо оновити матеріально-технічну базу медичних закладів. Також експерти зазначили, що для поліпшення якості медичних послуг потрібно впровадити медичне страхування, покращити ставлення медпрацівників до пацієнтів, підвищити доступність усіх видів медичних послуг та покращити медичне забезпечення для ветеранів. Майже п’ята частина (18%) експертів не змогла відповісти на дане питання.

Усі експерти проранжували витрати на лікування за 5-бальною шкалою. Частка тих, хто витрачає при лікуванні на придбання ліків багато та дуже багато грошей (вказали ранги 4 та 5) значно зросла і становить 91% опитаних. В той же час для 9% експертів витрати на ліки становлять малу частку грошей. Частково це пояснюється інфляційними процесами, які роблять ліки дорожчими.

Серед тих 14 експертів, які проранжували свої витрати на благодійні внески, загальний розподіл майже не змінився: трохи менше трьох четвертин вказали, що витрачають на це порівняно і зовсім мало грошей (вказали ранги 1 та 2). І ще 29% з них витрачають на благодійні внески багато грошей (вказали ранг 5).

Серед тих 10 експертів, які проранжували свої витрати на хабарі медпрацівникам, 30% вказали, що витрачають на це порівняно і зовсім мало грошей (вказали ранги 1 та 2). Для десятої частини з них ці витрати знаходяться на середині шкали між багато і мало (вказали ранг 3). А ще 60% витрачають на хабарі порівняно багато грошей (вказали ранг 5). Отже бачимо, що водночас трохи зросли частки тих, хто витрачає на хабарі медичним працівникам мало грошей та тих, які витрачають на це багато грошей.

Загалом, порівняно з населенням спостерігається цілком протилежна ситуація – населення декларує, що витрачає на ліки, благодійні внески та хабарі значно менше грошей порівняно з 2004 роком.

Оцінка ставлення місцевих медпрацівників до пацієнтів має тенденцію до зсуву в бік негативної оцінки (73% опитаних). Тільки 23% експертів оцінюють його як дуже хороше. В той же час 4% експертів було важко визначиться з оцінкою цього показника. Цей параметр, як і оцінка якості медичних послуг, ймовірно зазнав впливу загальних негативних тенденцій в післявиборчий період.

Щодо оцінки середнього часу, проведеного пацієнтом в черзі до лікаря, то його розподіл зсунувся у бік більшої тривалості часу. Так 36% експертів вважають, що він становить більше години, 27% визначають його на рівні години, і 32% вважають, що в черзі до лікаря пацієнт проводить від 5-15 хвилин до півгодини (відповідно 9% та 23%).

Жоден з опитаних експертів не користується приватною медициною постійно. Майже вдвічі зменшилась частка тих, хто ніколи не користувався послугами приватної медицини. Водночас, майже втричі зросла частка експертів, що інколи користуються послугами приватних медичних закладів та лікарів - приблизно 68% опитаних. Хоча, швидше за все, це означає, що ці люди не користуються послугами своїх дільничних лікарів, а лікуються у знайомих: практично половина експертів – самі медики.

Зміни в розподілі відповідей на питання про необхідність певних радикальних змін, швидше за все, пов’язані зі зміною формулювання цього запитання в анкеті.

Найнеобхіднішою зміною в системі охорони здоров'я експерти району назвали забезпечення безкоштовного переліку необхідних послуг і платних всіх решти - більше трьох четвертин респондентів обрали цей варіант, що фактично є непрямим свідченням популярності ідеї медичного страхування. Друге місце (із майже двома третинами відповідей опитаних) займає підвищення ефективності наявних у системі ресурсів. На третьому місці – збільшення фінансових надходжень (55% респондентів), а на четвертому - надання більшої самостійності державним медичним закладам (18%).

На 23% зросла частка експертів (з 45% до 68%), які вважають, що метою обов'язкового медичного страхування є зробити всі медичні послуги доступними для людей. При цьому на 8% зменшилась частка експертів (з 40% до 32%) переконаних, що метою обов'язкового медичного страхування є зробити їх доступними для тих, хто платить внески. Альтернатива „покриття лише найнеобхідніших медичних послуг” не знайшла підтримки у експертів.

Незмінно, думки експертів з приводу мети добровільного медичного страхування розділилися навпіл: 50% експертів району вважають, що ДМС повинно покривати абсолютно всі медичні послуги, а 50% - що лише ті, які не покриваються за рахунок ОМС.

За умов відсутності альтернативи „важко сказати”, більш ніж в півтора рази зросла (і становить майже 64% опитаних) частина експертів, які згодні оплачувати 10% страхового внеску. З 4% до 9%, тобто, більш ніж вдвічі виросла частка тих, хто погоджується оплачувати 30%. Незмінно жоден експерт не висловив готовність оплачувати внесок наполовину. Та на 8% збільшилась частка тих, хто не бажає нічого платити. Варто врахувати, що експерти – бюджетники, тому похвалитися високим рівнем доходу не можуть. Знову ж таки, цифра 10% виглядає в очах пересічного громадянина як не надто багато, особливо якщо врахувати, що навіть приблизних сум цих внесків не було вказано. Загалом тенденція є позитивною, тобто все більше експертів (майже три четвертини опитаних) погоджуються оплачувати частину страхового внеску.

За наявності в питанні про джерело медичного страхування нової альтернативи – „держава”, розподіл цієї ознаки змінився наступним чином: на три відсотки (з 47% до 50%) зросла частка тих, хто в якості джерела оплати медичної страховки і роботодавця, і працівника; на дев’ять відсотків (з 45% до 34%) зменшилась категорія експертів, які вважають, що джерелом оплати медичної страховки повинен бути роботодавець; майже 14% експертів назвали джерелом оплати медичної страховки – державу і жоден респондент не вказав як джерело працівника. Експерти достатньо реально оцінюють ситуацію, усвідомлюючи, що для більшості населення, яке і так живе за межею бідності, особливо у сільській місцевості, оплата страховки стане непосильним тягарем.

Зміна розподілу оцінювання залучення комерційних страхових компаній до роботи у рамках ОДСМС експертами свідчить про їх песимістичне налаштування. Так водночас, більш ніж вдвічі зменшилась частка тих, хто вважає таке залучення бажаним та зросла частка тих, хто переконаний, що таке залучення не є бажаним. При цьому на 21% (з 38% до 51%) збільшилась частка тих, кому важко визначитися з відповіддю на дане питання.

Спостерігаємо, в основному, двовекторні тенденції зміни оцінки потенційного впливу впровадження медичного страхування на роботу медпрацівників району. З одного боку, на вісім відсотків (з 38% до 46%) зросла кількість експертів, які вважають, що впровадження медичного страхування стимулюватиме роботу медпрацівників. При цьому, жоден експерт не вважає, що такий вплив буде мати негативні наслідки на якість роботи медпрацівників. З іншого боку, на 11% зросла частка тих, хто переконаний, що медичне страхування ніяк не вплине на роботу медичних працівників у їхньому районі.

Половина експертів вважає, що зміна господарського статусу лікарні району мала позитивний вплив на фінансування лікарні (альтернативи позитивно та швидше позитивно обрали відповідно - 18% та майже 32% опитаних). При цьому більше третини (36%) експертів переконані, що зміна господарського статусу лікарні не вплинула на фінансування лікарні. І ще 14% експертів вважають такий вплив негативним (альтернативи негативно та швидше негативно обрали 5% та 9%, відповідно).

Експертна оцінка впливу зміни господарського статусу лікарні району на матеріальний стан медичних працівників засвідчила наступне: трохи менше двох третин експертів (64%) вважають, що такого впливу не відбулося. Думка решти експертів розподілилася порівну - 18% експертів переконані, що вплив був позитивним (4%- позитивний, 14% - швидше позитивний), а 18% вважають такий вплив негативним (9% - негативний та 9% - швидше негативний).

Більше ніж половина експертів (55%) вважають, що зміна господарського статусу лікарні району не вплинула на якість медичних послуг. При цьому 27% експертів переконані, що такий вплив був і він був достатньо позитивним (9% - позитивний, 18% - швидше позитивний), а ще 18% респондентів вважають, що зміна господарського статусу лікарні району вплинула на якість медичних послуг негативно (негативний та швидше негативний по 9%).

Незмінно, майже дві третини експертів, опитаних у Попільнянському районі, назвали себе прихильниками системи медичного страхування, за умов, що медичні послуги оплачуються як державними, так і приватними страховими компаніями, очевидно, це ті, хто усвідомлюють необхідність змін для покращення наявної ситуації. А менше однієї третини – прихильники діючої системи охорони здоров’я.

Більшості експертів району (46%) було важко оцінити зацікавленість центральної влади у змінах фінансування медичних установ. Більше третини опитаних експертів (36%) вважають, що центральна влада не зацікавлена у змінах фінансування, а ще 18% експертів навпаки переконані, що центральна влада зацікавлена в таких змінах.

Більшості експертів району (45%) було також важко оцінити зацікавленість обласної влади у змінах фінансування медичних установ. Менше третини опитаних експертів (майже 32%) вважають, що обласна влада не зацікавлена у змінах фінансування, а ще майже четвертина (23%) експертів навпаки переконані, що обласна влада зацікавлена в таких змінах.

З оцінкою зацікавленості місцевої влади не змогли визначитися 27% експертів. При цьому більшість експертів (майже 41%) вважають, що місцева влада зацікавлена у змінах фінансування медичних закладів. Ще майже третина (трохи менше 32%) експертів переконані, що місцева влада не зацікавлена у змінах фінансування медичних закладів.

Тут спостерігається певна лінійність у відповідях експертів: тобто загалом експерти вважають центральну владу найменш зацікавленою у змінах, обласну – вже трохи більше, а місцеву – значно більше.

Як це не дивно, але майже 55% експертів нічого не знають про функції комунального неприбуткового підприємства. Втішає те, що хоча б 36% експертів чули щось про це, а ще 5% були залучені до дискусії стосовно функцій комунального неприбуткового підприємства. Ще 4% експертів не дали відповідей на дане питання.

Серед інформаційних джерел, з яких експерти району отримали інформацію про впровадження змін у сфері охорони здоров’я перше місце (77% опитаних) займають газети. Друге місце ділять між собою „заходи проекту” та „телебачення” (по 27% експертів). Ще 18% експертів отримали інформацію про впровадження змін у сфері охорони здоров’я з радіо.

Результати соціологічного дослідження 2006 у Золочівському районі

У березні 2006 року на замовлення проекту факультетом соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проведено соціологічне дослідження щодо ставлення населення Золочівського району до запроваджених змін у сфері охорони здоров’я.

Завданням даного порівняльного аналізу емпіричних даних, отриманих у 2004 та 2006 роках, є з’ясування змін, що відбулися, в цілому, у продовж року, коли проводився експеримент, у сфері охорони здоров’я в Золочівському районі та щодо медичного страхування в районі (обізнаності населення щодо його особливостей, мети та засобів реалізації) і т. інш.

Одним із завдань соціологічного дослідження було з’ясувати частоту звернень населення Золочівського району Харківської області по медичну допомогу. Опитування 2004 р. свідчить, що трохи більше третини - 37.3% населення звертаються по медичну допомогу досить рідко – раз у рік. Решта населення звертається по допомогу у лікувальні заклади раз у квартал –26.0% та раз у місяць –20.8%. Значна частина населення (15.7%) – обрали варіант відповіді ”інше”, де приблизно половина таких відповідей як “взагалі не звертаюсь”, “звертаюсь рідше, ніж 1 раз на рік”, “по потребі” та незначна частина “звертаюся частіше, ніж раз у місяць”

Порівняльний аналіз опитування 2004 та 2006р.р. свідчить про незначне збільшення осіб, які звертаються по допомогу “ раз у місяць” (на 4%) та, відповідно, зменшення тих, хто звертається по медичну допомогу “раз на рік”( на 6.5%).

Одне із центральних завдань дослідження стосувалося оцінки населенням якості послуг у державних медичних закладах району. На жаль, згідно з опитуванням 2006 р., лише 6.6% опитаних оцінили якість послуг у державних медичних закладах району, як високі. Майже однакова кількість опитаних оцінили їх, як посередні (44.4%) та низькі (42.6%). Не відповіли на це питання 5,9% - майже така ж кількість опитаних не зверталися до лікаря в цьому році. Не існує статистично значущої відмінності в оцінці якості послуг в залежності від типу населеного пункту, в якому проживають респонденти.

Відповідаючи на запитання про якість послуг у державних медичних закладах власного району, переважна більшість опитаних у 2004р. оцінили її як посередню (55%). Приблизно рівні частки респондентів вважають її високою та низькою (18% та 17% відповідно). В той же час ще десята частина опитаних не змогли визначитися з оцінкою цього параметру.

Суттєвим показником оцінки наявної системи медичного обслуговування є структура витрат коштів населення при лікуванні.

Емпіричні дані опитування 2006 р. свідчать, що в структурі витрат коштів населенням при лікуванні найвагомішими є витрати на придбання ліків – в цілому 41.6% опитаних витрачають на придбання ліків “багато” і “дуже багато ”коштів ( із них 13.2,0% - “дуже багато”). Незначна кількість опитаних “зовсім не витрачають коштів” на придбання ліків при лікуванні (3.0%) та витрачають “дуже мало” 7.6%) – це ті респонденти, які рідко відвідують лікаря або, ймовірно, та частина населення, яка користується відповідними пільгами на придбання ліків.

Слід зазначити, що в структурі витрат коштів населенням при лікуванні., згідно з опитуванням 2006 р. та 2004 р. не існує суттєвих відмінностей. Проте у 2004 р. кількість респондентів, які витрачали на придбання ліків “багато” та “дуже багато” коштів була дещо більшою (69%), а в 2006 р. - 43.1% від тих, хто відповів на дане запитання.

Структура витрат коштів на благодійні внески медичним закладам та хабарі медпрацівникам, згідно з даними 2006 р., суттєво не відрізняється між собою. В обох випадках можна констатувати, що більше третини респондентів (34,1% та 39,2% відповідно) взагалі не витрачають на це кошти та, а якщо витрачають, то мало та посереднє.

Серед тих, хто відповів на дане питання в 2004 році, переважна більшість опитаних (57%) вказали, що найбільше грошей при лікуванні вони витрачають на придбання ліків. Дуже мала частка опитаних вважали найбільш витратними благодійні внески медичним закладам та хабарі медичним працівникам (приблизно по 2%). В той же час 3% опитаних вказали, що зовсім не витрачають грошей на це.

На оцінку якості послуг у медичних закладах впливає багато чинників, одним із них є ставлення медпрацівників до пацієнтів, – оцінці цього ставлення і було відведене наступне запитання “Як би Ви оцінили ставлення медичних працівників Вашої районної лікарні, поліклініки, сільської амбулаторії до Вас як до пацієнта?” На жаль, згідно з опитування 2006 року, половина опитаних – 50,2. % оцінили ставлення до себе медичних працівників медичних закладів як недостатньо хороше Крім цього 23.3%тих, хто вважає його незадовільним. В той же час лише17.3% - оцінили ставлення медичних працівників до себе, як дуже хороше. 8.3% опитаних вагається з відповіддю.

Згідно з даними кореляційних таблиць існують статистично значимі відмінності в оцінці ставлення медпрацівників до пацієнтів в залежності від типу населеного пункту (коефіцієнт Хі-квадрат = 12,65 значимий на 5% рівні). Зазначимо, насамперед, що більшість мешканців незалежно від типу населеного пункту оцінили його як недостатнє (див. Таблицю). Проте існує статистично значуща відмінність в цій оцінці за шкалою “дуже хороше” та “незадовільне”, суттєво відрізняється оцінка мешканцями малих сіл та райцентрів (відповідно 22,4% та 13,2% - “дуже хороше” та негативні оцінки, відповідно, 12,2% та 27,8% - “незадовільне”). Така ситуація пояснюється, зокрема, ментальністю сільського населення, тим, що в малих селах переважна більшість населення знають одне одного та велике значення має суспільна думка мешканців. Крім того, оцінка ставлення як “недостатнє” викликана, перш за все, відсутністю належного транспортного сполучення між селами та райцентром, де розташована лікарня та поліклініка

Не простежується статистично значуща залежність між оцінкою ставлення медичних працівників районної лiкарнi, полiклiнiки, сiльської амбулаторії до пацієнтів та віку респондента.

При опитуванні населення у 2004 році, оцінюючи ставлення локальних медичних працівників до них як до пацієнтів, майже половина опитаних назвала його дуже хорошим (46%). Загалом практично стільки ж респондентів незадоволені цим показником: майже 40% вважають ставлення до пацієнтів недостатнім, а ще 8% - незадовільним. В той же час ще 8% опитаних не змогли визначиться з відповіддю на це питання. За даними анкетерів, даний параметр оцінювався респондентами дуже суб’єктивно, фактично виходячи о особистісних характеристик лікаря, тобто, якщо в селі лікар – дуже приємна людина, то більшість респондентів дасть високу оцінку даному параметру.

Таким чином, порівняння емпіричних даних 2004 та 2006 років свідчить про зростання незадоволеності серед респондентів району ставленням медпрацівників до пацієнтів.

Наступним показником якості наявної системи медичного обслуговування є час, який населення проводить у черзі до лікаря. Згідно з опитуванням 2006 р., близько третини (32.6%) опитаних проводять у черзі до лікаря приблизно 5-15 хвилин. Майже така ж кількість респондентів витрачають в чергах до півгодини. Найбільша частина населення - 35.8% - витрачають годину та більше години, що викликає певне невдоволення у пацієнтів.

В витраті часу пацієнтами в залежності від типу населеного пункту, згідно з даними кореляційних таблиць статистично значимі на рівні 5%, Хі-квадрат = 13,594. Найменше часу в черзі до лікаря проводять мешканці малих сіл, тобто, згідно зі шкалою анкети, “до 15 хвилин” (51%). В той же час, 22,4% опитаних мешканців малих сіл відповіли, що проводять в черзі до лікаря годину та 8,2% - більше години. При безпосередньому спілкуванні з респондентами було з’ясовано, що вони розрізняють витрати часу на черги в залежності від того, в яку, районну лікарню чи сільську амбулаторію вони звертаються за допомогою. Зазвичай, у селі на чергу до лікаря вони витрачають до 15 хвилин.

Згідно з опитуванням 2004 р. у черзі до лікаря більше 40% опитаних переважно проводили достатньо мало часу - 5-15 хвилин. В той же час третині респондентів (35%) доводилося витрачати на це приблизно півгодини часу. П'ята частина респондентів витрачала на це ще більше часу: 13% - приблизно годину, а 8% - навіть більше години часу. Такий розподіл непрямо може свідчив про відсутність великих проблем з комплектацією штатів медичних закладів району.

Порівняльний аналіз витрат середнього часу, який проводять пацієнти у черзі до лікаря свідчить про збільшення черг і, відповідно, тієї частини (майже в два рази) населення, що проводять в черзі до лікаря годину та більше.

Наступним питанням “Чи користуєтеся ви послугами приватних медичних закладів та лікарів, як часто?” з’ясувалось, що в 2006 р. переважна більшість опитаних (43.6%) ніколи не користувались послугами приватних медичних закладів та лікарів. Майже така ж кількість (42.9) – інколи користуються послугами приватних мед. закладів та лікарів, а 11.3% користуються ними постійно. Не існує статистично значущої відмінності у відповідях в залежності від типу населених пунктів, у яких проживають респонденти.

Згідно з опитування 2004р. серед опитаних у Золочівському районі дві третини (66%) відповіли, що вони не користуються послугами приватних медичних закладів та приватних медичних працівників. В той же час третина респондентів ствердно відповіли на це питання, причому 17% , очевидно, користуються приватною медициною постійно, а 17% - інколи. Така ситуація пояснюється, очевидно, тим, що респонденти користуються послугами знайомими лікарів, які не є їх дільничними лікарями, а не про те, що вони дійсно офіційно користуються послугами приватних клінік та лікарів (окрім, хіба стоматології).

Порівняння даних опитування 2004р. та 2006р. свідчить про суттєве збільшення кількості населення, що користується послугами приватних медичних закладів та лікарів “інколи”(з 16,7% до 42.9% відповідно).

Наявна система охорони здоров’я вочевидь потребує нагальних змін, тому однією із задач дослідження було з’ясувати думку населення щодо того, які радикальні зміни вони вважають доцільними (дозволялося обрати кілька варіантів відповіді, тому відсоткова сума перевищує 100%). Найдоцільнішим населення Золочівського району Харківської області, згідно опитування 2006 року, вважає збільшення фінансових надходжень в систему охорони здоров’я (55,1%). Друге та третє місце відповідно отримали: підвищення юридичної, фінансової та моральної відповідальності медичних працівників за якість медичних послуг (40.2, %) та поліпшення доступності медичної допомоги (39.7,7%)

Майже кожен третій опитаний (29.4%) вважають за необхідне – забезпечення безоплатного надання чітко визначених державою найнеобхідніших з медичних послуг і офіційна оплата населенням тієї частини медичних послуг, які належать до категорії “медичних роз кошів”. Така ж кількість респондентів зазнзазначила необхідність підвищення ефективності використання наявних у системі охорони здоров’я фінансових, кадрових та матеріально-технічних ресурсів.

Приблизно кожен п’ятий (20.8%) вважає за необхідне надання фінансової та управлінської самостійності державним медичним закладам і перетворення їх у комунальні підприємства.

Найнеобхіднішою радикальною зміною, з точки зору респондентів у Золочівському районі при опитуванні у 2004 році, виявилося традиційне збільшення фінансування - так вважають дві третини опитаних. Ще майже половина назвали серед таких змін поліпшення доступності медичної допомоги. Трійку лідерів замикає підвищення відповідальності медпрацівників за якість послуг (майже 40% опитаних). Третина респондентів вважають необхідним забезпечення безоплатного надання чітко визначених державою найнеобхідніших послуг, а трохи більше четвертини віддали перевагу підвищенню ефективності наявних у системі ресурсів.

Порівняльний аналіз даних опитувань 2004 та 2006 років свідчать про незмінно високу значущість збільшення фінансових надходжень, (про що свідчили і відповіді респондентів на відкриті запитання анкети.), та про відносну стабільність структури необхідних, з точки зору респондентів, змін в системі охорони здоров’я.

Одним із завдань дослідження було вивчення обізнаності населення щодо медичного страхування. Показниками виступали обізнаність населення щодо мети обов’язкового та добровільного медичного страхування. Слід зазначити, що на противагу державному загальнообов’язковому соціальному страхуванню, добровільне медичне страхування розраховано на фінансово забезпечену частину населення. Таким чином, два сектори цього ринку виявляються розділеними і не конкурують між собою.

На думку більшості населення (45.6%) метою обов’язкового медичного страхування є зробити всі медичні послуги – доступними для всіх верств населення; на другому місці - доступними для тих, хто платить внески (21.8%) на–третьому місці — покривати вартість лише найнеобхідніших з медичної та соціальної точок зору медичні послуги і не покривати вартість послуг, що належать до категорії “медичних розкошів”(15.4%).14.0% опитаних вважають, що обов’язкове медичне страхування має покривати абсолютно всі медичні послуги.

У відповіді на питання про мету обов'язкового медичного страхування респонденти в Золочівському районі були практично одностайні - практично три четвертини вважають метою ОМС зробити всі медичні послуги доступними для людей: природно, що в не зовсім задовільних існуючих умовах люди хочуть мати доступну та якісну медицину. Окрім того, ще майже 8% віддали перевагу "покривати абсолютно всі медичні послуги", що можна також інкорпорувати в попередній пункт. Майже 10% опитаних вважають метою ОМС зробити медичні послуги доступними лише для тих, хто платить внески і ще 7% вважають, що ОМС повинне покривати лише найнеобхідніші медичні послуги.

Як бачимо, у порівнянні даних опитувань 2004 та 2006 років, можна казати про деякі зміни в структурі визначення населенням мети обов’язкового медичного страхування: значно зменшилася кількість респондентів, згідно з опитуванням 2006р., які вважають метою обов'язкового медичного страхування зробити всі медичні послуги доступними для людей (відповідно 45,6% в 2006р. та 74,07% в 2004р.), відповідно, збільшилася в два рази кількість респондентів, які вважають метою обов'язкового медичного страхування “покривати лише найнеобхідніші медичні послуги” та “покривати абсолютно всі медичні послуги” (відповідно 15,4% ; 14% в 2006 році та 7,07% , 7,47% в 2004 році).

Мета добровільного медичного страхування, на думку половини населення, згідно опитування 2006 року, (50.5%) полягає в тому, щоб покривати вартості тих медичних, які не покриваються за рахунок обов’язкового медичного страхування.41.4% опитаних вважають, що мета добровільного медичного страхування — покривати абсолютно всі медичні послуги.

Щодо мети добровільного медичного страхування, то лише третина опитаних вважають, що ДМС повинне покривати ті медичні послуги, які не покриваються за рахунок ОМС. В той же час майже дві третини опитаних вважають, що метою ДМС є покривати абсолютно всі медичні послуги. Така ситуація швидше свідчить про незнання відмінностей між ДМС та ОМС, ніж про щось інше.

Можна констатувати про суттєві зміни в оцінці мети добровільно медичного страхування, оскільки значно зменшалася в порівнянні з 2004 роком кількість респондентів, що вважають за мету добровільного страхування покривання абсолютно всіх медичних послуг (відповідно 62,67% та 41,4%).

Впровадження загальнообов’язкового медичного страхування (ЗОДСМС) потребує додаткових цільових внесків. За даними опитування 2006 року 47.6% респондентів погоджуються платити 10% суми страховки, 36.5%взагалі не бажають нічого платити, лише 12.9% погоджуються оплачувати 30% суми страховки і тільки 2.5% - 50% суми страховки. Цей розподіл не залежить від статі, віку, освіти, соціального положення та місця проживання респондентів.

Загалом, варто зауважити, що мова йде про гіпотетичні та не зовсім зрозумілі суми страхового внеску , тому люди з обережністю ставилися до цього запитання.

У питанні, яке уже безпосередньо на практиці може фінансово торкнутися респондента, розподіл виявився наступним, за даними опитування 2004 р. Лише 4% опитаних згодні взяти на себе 50% оплати страхового внеску. Десята частина респондентів погоджується платити 30% внеску. Зате більше половини опитаних згодні долучитися до страхового внеску у розмірі його 10%. І практично третина опитаних нічого не бажають платити - це може бути пояснено тим, що люди старшого віку не мають з чого платити, а, по-друге вважають, що на медичне обслуговування вони вже заробили за своє життя. Знову ж таки, 10% виглядає в очах пересічного громадянина як не надто багато, особливо якщо врахувати, що навіть приблизних сум цих внесків не було вказано.

Таким чином, за час що пройшов між опитуваннями думка респондентів суттєво не змінилася.

Джерело оплати медичної страховки

За дані 2006 року, більшість респондентів (36.8%) вважають що, кошти на оплату медичної страховки повинні виділятися з бюджету країни та області (11.3%). Трохи більше чверті респондентів вважає, що оплачувати медичну страховку повинен роботодавець і працівник разом (26.2%). Кожен п’ятий вважає, що медичну страховку має оплачувати роботодавець(20.6%). І лише 2.2%--працівник.

Згідно з даними опитування 2004 року, майже 60% респондентів у Золочівському районі вважають, що медичну страховку цілком повинен оплачувати роботодавець, в той же час як протилежної думки, що страховку повинен оплачувати сам працівник, дотримуються в десять разів менше опитаних - 6%. І ще майже третина обрали компромісний варіант спільної оплати роботодавцем та працівником. Такий розподіл добре узгоджується з попереднім питанням: люди фактично не готові взяти на себе ще й цей фінансовий тягар, особливо не знаючи його розмірів.

Слід зазначити, що в “Анкеті-2006р.” додалися альтернативи “з бюджету країни” та “з бюджету області”, що відповідає міжнародним стандартам та, в свою чергу, викликало зміни в структурі відповідей респондентів.

Наявність медичної страховки

За даними опитування 2006 року більшість респондентів або їх родичів (87.6% тих, хто дав відповідь) не має медичної страховки та мають страховку 12,3% відповівших на питання.

Серед опитаних у 2004 році, майже 20% вказали, що у них або у їхніх рідних є медична страховка, в той час як три четвертини зазначили, що не мають такої страховки. Ще 6% не відповіли на це питання. Варто зважити на той факт, що значну частину учасників лікарняної каси становлять працівники державних установ району – для них такий крок був примусовим.

Як бачимо, за час, що минув між опитуваннями, незначно зменшилась кількість тих, що мають медичну страховку.

Тип наявної медичної страховки

Серед тих, хто має страховку (згідно з опитуванням 2006 року) більшість застраховані через лікарняну касу (54.4%), а приватну страховку має 45.6% від тих , хто відповів на питання.

Серед тих, хто вказав наявність в себе чи своїх рідних медичної страховки, за даними опитування 2004 року, дві третини застраховані через лікарняну касу (66,67%). Ще майже 30% вказали, що ця страховка є приватною (можливо, малося на увазі, що ці люди самостійно сплачують внески). І 4% власників страховки не відповіли на питання про її тип.

Порівняльний аналіз даних свідчить про зміни на користь приватної страховки, та, відповідно, .зменшення кількості тих, хто застрахований через лікарняну касу.

Одним із завдань дослідження було виявити рівень довіри населення до інформації, отриманої з різноманітних джерел.

Альтернативи у цьому питанні можна умовно розбити на три смислових групи: довіра до влади, довіра до близьких, довіра до інших соціальних джерел.

За даними опитування 2006 року, найбільшою довірою користуються родичі – “в тій чи іншій мірі довіряють” отриманій від них інформації 81.9% опитаних; на другому місці друзі, довіряють отриманій від них інформації в тій чи іншій мірі 74,3% респондентів; на третьому місці за ступенем довіри терапевт чи сімейний лікар, послугами яких користуються респонденти – 69.4% опитаних.

Довіряють “в тій чи іншій мірі“ інформації отриманій з церкви 56.6% респондентів – четверте місце, інформації, отриманій від сусідів довіряють 54.2% респондентів.

Центральна та місцева влади не дуже користуються довірою у населення. Не викликає особливої довіри і інформація, отримана із ЗМІ. Інформації, отриманій з цих джерел, довіряють в тій чи іншій мірі: місцевій владі – 42.1% , центральній владі лише 40.2%; та ЗМІ – 37.1% опитаних мешканців Золочівського району Харківської області (відповідно, шосте, сьоме і восьме місце).

Наступним чином розподілилися відповіді респондентів за даними опитування 2006 року. Довіра до інформації отриманої від влади - приблизно однакова кількість опитаних (близько 40%) у Золочівському районі повністю та частково довіряють як центральній так і місцевій владі. В той же час не набагато менше респондентів (приблизно по 30%) вказали, що повністю або частково не довіряють інформації, отриманій від центральної та місцевої влади.

Категорія близьких має найвищі показники довіри: родичам довіряють повністю та частково 63% опитаних, а не довіряють лише 5%, відповідно друзям довіряють 55%, а не довіряють 13% опитаних.

Доволі високий рівень довіри респондентів до церкви: майже половина опитаних довіряють інформації, отриманій від неї, в той час як не довіряють лише 20%. В той же час такому соціальному джерелу інформації як сусіди повністю або частково довіряють вже лише 37% опитаних, а не довіряють 27%. ЗМІ стали єдиним джерелом інформації, недовіра до якого переважила довіру: довіряють лише 27%, а не довіряють 33%. Цікаво, що надзвичайно високий рівень довіри до терапевта чи сімейного лікаря (68%) пояснюється принаймні двома причинами: по-перше, особистісними характеристиками свого лікаря, а по-друге, за даними анкетерів, респонденти мали на увазі переважно довіру до професійної, а не будь-якої іншої інформації.

Таким чином, порівняння моніторинг свідчить про збереження тенденції щодо рівня довіри населення до інформації отриманої з різних джерел.

Виходячи з вище зазначеного, можна зробити висновок, що в цілому ситуація щодо медичного страхування в районі (обізнаності населення щодо його особливостей, мети та засобів реалізації) у впродовж року, коли проводився експеримент суттєво не змінилася. На дані опитування латентно вплинули настрої населення, що було зумовлено виборами до Верховної, обласних та місцевих Рад, з одного боку, та, зазвичай, непростим, не завжди схвальним сприйняттям населенням впроваджень нововведень у життя – звідки і критичніші настрої респондентів та їх оцінки порівняно з даними 2004 року.

Модуль № 2 «Обрахунок собівартості медичних послуг та процес внесення даних» курсу навчання для нових регіонів.

1-2 лютого 2006 року у Харкові проведено Модуль № 2 «Обрахунок собівартості медичних послуг та процес внесення даних» курсу навчання для нових регіонів.

У ході роботи семінару увазі учасників представлено наступні презентації:

• Фінансовий (зовнішній) та управлінський (внутрішній) облік (Ееро Ліннакко)
• Фінансовий облік управління охорони здоров‘я обласної державної адміністрації (Ніна Кузік)
• Фінансовий облік комунального неприбуткового підприємства ЦРЛ (Галина Шмітько)
• Презентація програмного забезпечення фінансового обліку: особливості та функції (Сергій Дяченко)
• Програмне забезпечення для фінансового обліку: оцінка користувачами (КП Золочівська ЦРЛ) (Галина Шмітько)
• Вимоги щодо внесення даних для обрахунку собівартості на рівні КП Золочівська ЦРЛ (Галина Шмітько)
• Огляд даних для обрахунку собівартості з „нових районів” Харківської області: порівняльний аналіз (Сергій Дяченко та Ніна Кузік)

Hавчальний модуль для нових районів № 3 «Запровадження глобального бюджету та відповідних показників оцінки ефективності діяльності в закладах охорони здоров‘я»

8-9 лютого 2006 року у Житомирі проведено навчальний модуль для нових районів № 3 «Запровадження глобального бюджету та відповідних показників оцінки ефективності діяльності в закладах охорони здоров‘я»

У ході роботи модуля представлено наступні презентації:

• Практичні шляхи запровадження глобального бюджету в автономних закладах охорони здоров‘я в Україні – використання показників оцінки ефективності діяльності (Антоніс Малагардіс)
• Основні відмінності між автономними та бюджетними закладами охорони здоров‘я (Володимир Рудий)
• Огляд досвіду запровадження глобального бюджету в 2005 - 2006 роках в КП „Попільнянська Центральна Районна Лікарня” (Валерій Станіславчук та Аделія Новожилова)
• Програмне забезпечення з бюджетування для пілотних регіонів – зв‘язок з фінансовим обліком та обліком витрат (Сергій Дяченко)
• Варіанти трансформації фінансування системи охорони здоров‘я: від бюджетного фінансування до орієнтованої на результати діяльності перспективної діяльності. (Ееро Ліннакко)
• Програмне забезпечення з бюджетування для пілотних районів. (Сергій Дяченко)
• Підготовка бюджету для автономного закладу охорони здоров‘я з використанням програмного забезпечення з бюджетування (Аделія Новожилова)

Конференція-тренінг для журналістів "Що необхідно зробити, щоб медичні кошти працювали ефективно" у Житомирі.

З метою поширення досвіду запровадження контрактних відносин між надавачем та постачальником медичних послуг, а також автономізації медичних закладів в рамках реалізції PR стратегії проекту 2-3 листопада 2005 року у Житомирі у партнерстві з Українським освітнім центром реформ (УОЦР) було проведено дводенна конференція-тренінг для представників ЗМІ області "Що необхідно зробити, щоб медичні кошти працювали ефективно".

Участь у роботі конференції взяли 22 журналісти з обласних та районних ЗМІ.

Заступник керівника проекту Ееро Ліннакко розповів про суть та завдання проекту ЄС «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні»

Начальник організаційного та лікувально-профілактичного відділу охорони здоров’я Житомирської ОДА Грищук В,О. поінформувала присутніх про стан системи ОЗ в Житомирській області та про хід медичної реформи.

Український директор проекту В. Рудий детально пояснив журналістам, що таке автономізація медичних закладів та як здійснювався перехід від командно-адміністративної до контрактної моделі управління в Попільнянському районі, хто може виступати у якості замовника та надавача медичних послуг, та як сучасні інформаційні технології підтримують запровадження нових управлінських методик.

Після презентацій основних доповідачів у журналістів виникло чимало запитань як щодо медичної реформи взагалі, так і щоло впровадження проекту у Попільнянському районі зокрема. Так, представників районної преси хвилювало, чому необхідно скорочувати кількість ліжок, чи не порушує експеримент прав пацієнтів, які функції виконує районний відділ охорони здоров’я, як працює сімейний лікар за умов реформування, як почати аналогічні реформи в інших районах.

На другий день тренінгу журналісти та експерти проекту відвідали Попільнянську центральну районну лікарню, спілкувались з лікарями та пацієнтами, ознайомились з роботою наданого проектом програмного забезпечення.

Як головне досягнення семінару експерти проекту відзначили зміну ставлення всіх учасників тренінгу до самої медичної реформ та їх готовність поширювати отриману інформацію серед своїх читачів.

Конференція-тренінг для журналістів "Що необхідно зробити, щоб медичні кошти працювали ефективно" у Харкові.

Для ефективного просування медичної реформи надзвичайно важливо аби її суть була адекватно донесена як до медичних працівників, так і до загального населення. У цьому процесі важлива роль належить ЗМІ.

В рамках PR стратегії проекту «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні» у 19-20 жовтня у Харкові у партнерстві з Українським освітнім центром реформ (УОЦР) проведено дводенна конференція-тренінг для журналістів "Що необхідно зробити, щоб медичні кошти працювали ефективно".

Участь у роботі конференції взяли 26 журналістів з обласних та районних ЗМІ, заступник начальника управління ОЗ Харківської облдержадміністрації Олександр Сердюк, керівник проекту ЄС «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні» Антоніс Малагардіс, український директор проекту Володимир Рудий, головний лікар Золочівської ЦРЛ Олексій Гавва, в.о. начальника відділу охорони здоров’я Золочівської райдержадміністрації Катерина Дякова, експерти проекту зі зв’язків з громадськістю Любов Батіг та Наталія Лучшева, координатор проекту у Харківській області Ірина Шинкарьова.

У ході роботи конференції розглядались наступні питання:

• На скільки відсотків від потреб фінансується українська медицина та Харківська область зокрема;
• Яку частку у фінансуванні галузі охорони здоров’я становлять кошти центрального, та місцевих бюджетів, сплати пацієнтів за надані медичні послуги;
• Чи зацікавлений медичний персонал у реформуванні галузі;
• Стратегічне планування для ефективного розміщення ресурсів та управління медичними послугами в Україні;
• Якими є правові засади реформування сфери фінансування та управління системою охорони здоров’я;
• Які переваги надає автономізація медичних закладів;
• Хто може виступати у якості замовника та надавача медичних послуг;

Головний лікар Золочівської ЦРЛ Олексій Гавва розповів журналістам, яких результатів досяг пілотний регіон за час проведення експерименту.

Надалі робота продовжувалась через інтерактивне спілкування експертів з журналістами. Представники ЗМІ цікавилися, як в сучасних умовах можна підвищити авторитет сільського лікаря, на досвід яких країн спиралися золочівці при запровадженні змін у своїх медичних закладах, як здійснюється розподіл та контроль над коштами лікарні, після надання їй статусу комунального підприємства, чи є наглядова рада, яка контролює роботу підприємства.

За планом семінару-тренінгу другий день був присвячений поїздці в Золочів, де журналісти відвідали районну лікарню, спілкувались з лікарями, пацієнтами, обмінювались враженнями.

30 вересня 2005 року експерти проекту взяли участь в нараді у голови Харківської обласної державної адміністрації. Керівник проекту Др. Антоніс Малагардіс та український директор проекту Володимир Рудий поінформували присутніх про хід реалізації проекту ЄС "Фінансуваня та управління у сфері охорони здоров'я в Україні" у Харківській області.

Одноденний семінар з поширення досвіду проекту ЄС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні" у Харкові

З метою презентації передових світових концепцій, практичних методів, інструментів запровадження контрактних відносин, заснування автономних закладів охорони здоров'я та досвіду, напрацьованого в рамках реалізації проекту в Золочівському районі, а також для залучення інших районів Харківської області до запровадження кращої практики в своїх адміністративних дільницях 30 вересня 2005 в Харкові у великій залі Колегії будинку Рад відбувся одноденний семінар з поширення досвіду проекту ЄС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я вУкраїні"

В роботі семінару взяли участь начальник управління ОЗ Харківської облдержадміністрації Б.О. Волос, заступник начальника управління ОЗ Харківської облдержадміністрації Сердюк О.І., заступники голів районних адміністрацій, голови сільрад, головні лікарі районних лікарень Харківсьої області, члени Комісії Харківської облради з питань охорони здоров'я, представники проекту ЄС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я вУкраїні".

Учасники конференції отримали можливість ознайомитись з сучасними методами ефективного прийняття рішень щодо розміщення ресурсів, оптимізації менеджменту у сфері охорони здоров'я та запровадження інформаційних технологій. Крім того, вони мали змогу долучитись до обговорення практичних результатів щодо автономізації та запровадження контрактних відносин, отриманих в пілотному районі проекту ЄС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні" Золочівському районі Харківської області та оцінити можливості сприяння подібним змінам в інших районах.

Друге засідання Регіональної Наглядової Ради проекту у Житомирському пілотному регіоні.

11 серпня 2005 відбулось друге засідання Регіональної Наглядової Ради проекту у Житомирському пілотному регіоні. У засіданні взяли участь І.Синявська - заступник голови обласної державної адміністрації, голова Ради О.Толстанов - начальник управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації, заступник голови Ради. М.Борщівський - головний лікар обласної лікарні, Л.Мініч - заступник начальника головного фінансового управління обласної державної адміністрації, В. Дімова - в.о. головного лікаря КП ЖОМКДЦ, В.Шушпан - заступник начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, Т.Ужегова - начальник обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, Н.Слободенюк - начальник планово - економічного відділу УОЗ, В.Грищук - начальник відділу організаційної роботи УОЗ, Н.Циганчук - юрист УОЗ, В.Станіславчук - головний лікар Попільнянської ЦРЛ, В.Костюк - голова райздороввідділу Попільнянської райдержадміністрації, А.Малагардіс - керівник Проекту.

В.Станіславчук, головний лікар Попільнянської ЦРЛ, доповів про хід виконання проекту в Попільнянському районі. про те, як сприймаються нововведення різними групами населення району та які є конкретні напрацювання на сьогодній день. Як основне досягнення було названо економію коштів у ЦРЛ завдяки фінансовій самостійності та ефективному використанню фондів.

Далі учасники засідання торкулись питання впровадження аналогічних реформ в інших районах області шляхом поширення тих надбань Проекту, які вже довели свою ефективність - створення РВОЗ, КП ЦРЛ з системою глобального бюджету, перехід до контрактних відносин між провайдером та надавачем медичних послуг.

Т.Ужегова - начальник Обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики доповіла про введення в експлуатацію комп'ютерного обладнання, наданого Проектом та поінформувала присутніх про подальші кроки впровадження ІТ технологій у пілотному регіоні. Зокрема, в рамках подальшої співпраці до 15.09.2005р. планується провести апробацію програмних продуктів MedReg і MedControl на конкретних даних з наступним формуванням затверджених Міністерством статистичних форм. Для цього попередньо необхідно опрацювати шляхи передачі інформації з Попільнянської ЦРЛ.

Навчальний модуль для пілотних регіонів №6 «Управління якістю»

30 червня - 1 липня в Житомирі відбувся шостий навчальний модуль для пілотних регіонів на тему «Управління якістю»

В ході роботи модуля було заслухано наступні презентації:

• Якість медичних послуг: визначення та заходи (Валентина Литвинчук)
• Якість медичних послуг: методи та технологія (Валентина Литвинчук)
• Якість медичних послуг - процес моніторингу та цикл покращення якості (Валентина Литвинчук)
• Якість медичних послуг - дослідження задоволення пацієнтів (Лариса Бабінцева)
• Якість медичних послуг - стратегія покращення якості (Лариса Бабінцев)
• Якість медичних послуг - загальний контроль якості (Валентина Литвинчук)
• ІКТ та якість медичних послуг (Сергій Дяченко)
• Інструменти управління якістю - акредитація та сертифікація закладів охорони здоров'я(Лариса Бабінцева)

В робочих групах працювали над розробкою проекту додатку до контракту з показниками оцінки якості та рівня задоволення пацієнтів.

Навчальний модуль для пілотних регіонів №5 Інформаційні комунікаційні технології в сфері охорони здоров'я.

8-9 червня в Житомирі та 21-22 червня у Харкові відбувся навчальний модуль для пілотних регіонів №5 на тему Інформаційні комунікаційні технології в сфері охорони здоров'я.

В ході роботи модуля було заслухано наступні презентації:

• ІТК в сфері охорони здоров'я (Ееро Ліннакко)
• Підсистема реєстрації пацієнтів та послуг (Андрій Плещ)
• Архітектура програмно-технічного рішення Проекту в Пілотних регіонах (Сергій Дяченко)
• ІКТ та регіональні послуги (Ееро Ліннакко)
• Електронна медицина (Ееро Ліннакко)
• Електронний медичний запис (Коваленко О.С.)
• Електронний медичний запис: від теорії до запровадження (Олег Хорозов)

Засідання Дискусійного клубу №3 на тему «Запровадження ІТ технологій» в Попільні

14 червня 2005 року в смт. Попільня, Житомирської області відбулось засідання Дискусійного клубу №3 на тему «Запровадження ІТ технологій».

В роботі клубу взяли участь понад 40 осіб. Серед них: головний лікар Попільнянської центральної районної лікарні В. Станіславчук, начальник районного відділу охорони здоров'я В. Костюк, заступник Голови райдержадміністрації Т. Кравчук, медичний персонал лікарні, експерти проекту О. Коваленко, Л. Батіг, Н. Лучшева, журналіст газети "Пульс" Емма Будник.

Учасники клубу розглянули наступні питання:

• чинна нормативно-правова база по ІТ- технологіях
• обгрунтування ІТ-технологій у пілотних регіонах
• задачі та функціональні можливості інформаційно-програмного забезпечення
• етапність запровадження
• навчальні тренінги медичного персоналу

Професор О. Коваленко розповів про важливість створення та підтримки медичного реєстру населення району та про ведення електронних медичних документів, де буде відображено шляхи руху пацієнта при наданні йому медичної допомоги.

Далі експерт відповів на запитання учасників клубу.

Засідання Регіональної Наглядової Ради у Житомирі

31 травня 2005 року відбулось перше засідання Регіональної Наглядової Ради проекту ЄС «Фінансування та управління у сфері ОЗ в Україні» у Житомирському пілотному регіоні. У засіданні взяли участь І.Синявська - заступник голови обласної державної адміністрації, голова ради, О.Толстанов - начальник управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації, заступник голови ради,В.Бернатович - голова Попільнянської районної ради, М.Борщівський - головний лікар обласної лікарні, Л.Мініч - заступник начальника головного фінансового управління обласної державної адміністрації, В.Парій - головний лікар КП ЖОМКДЦ, Ю.Проценко - голова Попільнянської райдержадміністрації, В.Шушпан - затупник начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, В.Станіславчук - головний лікар Попільнянської ЦРЛ, В.Костюк - голова райздороввідділу Попільнянської райдержадміністрац, К.Головакова - регіональний координатор Проекту,А.Малагардіс - керівник Проекту, В.Ананьєв - місцевий експерт з тренінгів.

В.Станіславчук поінформував присутніх про хід виконання проекту у смт. Попільня, зокрема, про те в який відділеннях встановлено комп'ютерне оьладнання та як працюватиме с-ма «Каштан»

О. Толстанов поцікавився чи можна буде впроваджувати систему «Каштан» в інших районах.

Засідання Регіональної Наглядової Ради у Харкові

20 травня 2005 року відбулось перше засідання Регіональної Наглядової Ради проекту ЄС «Фінансування та управління у сфері ОЗ в Україні» у Харківському пілотному регіоні. У задіданні взяли участь: заступник голови Харківської Обласної Державної Адміністрації Василь Пилипович Третецький, голова управління ОЗ Харківської обласної державної адміністрації Волос Богдан Омелянович, перший заступник голови Управління ОЗ Харківської ОДА Сердюк Олександр Іванович, голова Золочівської райлнної адмвнвстрації Рогуля Іван Олександрович, начальник головного управління економіки та ринкових відносин ОДА Дуленко Анатолій Леонідович, начальник управління державного казначейства в Харківській області Єремчук Раїса Арссентіївна, голова постійної комісії з питань ОЗ та соціального захисту населення Харківської Обласної Ради Єрмолаєв Сергій Іванович, начальник головного фінансового управління ОДА Овсянніков Сергій Іванович, голова обласної організації профспілкипрацівників ОЗ в Харківській області рудік Любов Іллівна, начальник управління з питань правової роботи ОДА Атрощенко Костянтин Васильович, головний лікар Золочівської ЦРЛ Гавва Олексій Володимирович, представники проекту Ееро Ліннакко, Наталія Лучшева, ВасильАнаньєв, Ірина Шинкарьова,

Засідання відкрив заступник голови Харківської Обласної Державної Адміністрації Василь Пилипович Третецький. Далі застуаник керівника проекту Ееро Ліннакко поінформував присутніх про результати роботи Проекту за останнє півріччя.після цього Сердюк Олександр Іванович доповів про результати діяльності проекту в Харківському пілотному регіоні. Гавва Олексій Володимирович розповів про зміни, що відбулися в структурі ОЗ в Золочівському районі.

Четвертий начальний модуль для пілотних регіонів на тему «Облік витрат».

18-19 травня 2005 року у Харкові та 31травня 1 червня у Житомирі проведено четвертий начальний модуль для пілотних регіонів на тему «Облік витрат».

У ході роботи семінару було заслухано наступні презентації:

• Фінансовий (зовнішній) облік та управлінський (внутрішній) облік (ЕероЛіннакко)
• Фінансовий облік у некомерційних підприємствах (Савченко Т.С.)
• Програмне забезпечення для бухгалтерського обліку в пілотних регіонах (Дяченко С.О.)
• Програмне забезпечення для фінансового обліку - оцінка користувачів (Шмітько Г.О.)
• Управлінський облік та калькуляція медичних послуг (Ееро Ліннакко)

Презентації Ееро Ліннако Фінансовий (зовнішній) облік та управлінський (внутрішній) облік була присвячена розгляду таких питань як:

• Обліково-калькуляційний підрозділ
• Калькуляція вартості продуктів та послуг
• Калькуляція випадків захворювання
• Системи управлінської інформації
• Використання інформації про витрати виробництва
• Завдання менеджменту
• Що таке облік
• Цикл управлінських рішень
• Фінансовий внутрішній облік
• Управлінський внутрішній облік

Пані Т. Савченко висвітлила різні питання, що стосуються роботи некомерційного підприємства. Зокрема:

• Створення підприємства та порядок його реєстрації
• Схема джерел фінансування комунальних підприємств
• Структура розподілу прибутку комунального підприємства
• Оплата праці та інших соціальних виплат
• Складання фінансово- економічних планих та звітів (порівняльна характеристика)

С. Дяченко охарактеризував основні завдання бухгалтерського обліку на підприємстві., вимоги законодавства і системи звітності, недоліки ведення бухгалтерського обліку «вручну», нові можливості, які надасть запровадження програмного забезпечення, принципи та етапи запровадження бухгалтерської системи.

Навчальний модуль для пілотних регіонів № 2

21-22 березня 2004 року у Харкові проведено навчальний модуль для пілотних регіонів № 2 на тему «Запровадження договірних відносин у секторі охорони здоров'я в Україні»

В роботі семінару взяли участь керівники медичних закладів Харківщини, економісти, представники райдержадміністрації, районної та селищних рад Золочівського району, сімейні лікарі, бухгалтери, економісти, журналісти, міжнародні та місцеві експерти проекту ЄС «Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні».

У ході роботи модуля були заслухані наступні презентації:

• Законодавство України щодо запровадження договірних відносин у секторі охорони здоров'я: можливості та основні напрямки ( В. Рудий)
• Міжнародні уроки контрактування – короткий огляд (Д-р Антоніс Малагардіс)
• Укладання контрактів в амбулаторних та стаціонарних медичних закладах

на прикладі Польщі (д-р Крістіна Чарнецька)

• Контракти амбулаторних та стаціонарних медичних закладів на прикладі Німеччини ( Бела Каунцінгер )
• Презентація контракту комунального підприємства „Золочівська центральна районна лікарня” ( О.Гавва, начальник районного відділу охорони здоров'я )
• Використання державних соціальних нормативів (стандартів) у сфері охорони здоров'я при підготовці муніципальних блок-контрактів ( М.Шевченко )
• Аналіз іноземних контрактів з точки зору їх корисності для України ( Євген Орел )

Презентація українського директора проекту В. Рудого складалася з таких питань:

•  Чому необхідні контракти у сфері медичного обслуговування?

•  Основні загальні положення договірного права України

•  Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» - правова основа для запровадження державних та комунальних контрактів у сфері закупівлі медичних послуг

•  Нормативно-правові можливості та перешкоди на шляху до запровадження та ефективного підтримання договірних відносин у сфері закупівлі та надання медичних послуг.

Др. Антоніс Малагардіс представив презентацію на тему «Міжрегіональні уроки контрактування - короткий огляд». Він поділився з присутніми досвідом країн Балтії, Румунії, Болгарії, Угорщини, Словенії, Чеської Республіки, Словаччини. Росії, Казахстану, Вірменії щодо ризиків і переваг контрактування та пояснив, чому в Європі та країнах СНД по-різному розуміють концепцію контрактування..

Як заключалися контракти в амбулаторіях і стаціонарних лікувальних закладах Польщі розповіла д-р Крістіна Чарнецька. Експерт описала основні етапи введення контрактування стаціонарної медичної допомоги, починаючи з 1999 року.

З цього ж питання поділився досвідом і ксперт з Німеччини Бела Каунцінгер. Він дав характеристику типам контрактів між лікарняними касами та лікарнями.

Після представлення презентацій робота продовжувалась за виконанням практичних завдань в двох робочих групах. Перша група відпрацьовувала функції платника медичних послуг, зокрема було запропоновано скласти контракт з постачальником медичних послуг. Далі розроблялись варіанти майбутніх контрактів з Центром первинної медичної допомоги та стоматологічним центром.

Група № 2 взяла на себе роль постачальника медичних послуг і, відповідно, складала модель контракту з платником. Потім складалися варіанти внутрішніх контрактів з амбулаторіями, сімейними лікарями та персоналом.

Засідання дискусійного клубу № 1 у Золочіві.

2 3 березня 2005 року в смт. Золочів Харківської обл. відбулось засідання першого дискусійного клубу на тему «Контроль за витратами та підвищення ефективності розподілу ресурсів - інструменти поліпшення стану системи охорони здоров ' я в Україні». В роботі клубу взяли участь: в.о. голови Золочівської РДА Залеський А. П., заступник голови райдержадміністрації Бондаренко Т.А., головний лікар ЦРЛ Гавва О.В., спеціалісти фінуправління райдержадміністрації, завідувачі амбулаторій сімейних лікарів, економісти, бухгалтери, експерти проекту, журналісти.

Спочатку е сперти проекту Бела Каунцінгер та Андрій Зелінський доповіли про результати, напрацьовані в робочих групах.

Андрій Зелінський розповів, що група №2 працювала над вдосконаленням проекту договору з сімейними лікарями. Обговорювалися питання щодо ризиків та стимулів роботи сімейних лікарів як суб'єктів підприємницької діяльності. Дійшли згоди, що створення громадського об'єднання лікарів допоможе подолати чимало проблем, які виникають у ході роботи сімейного лікаря. Зазначали важливість профілактичної роботи серед населення.

Крім того розглядали додаток № 1 до Проекту договору (перелік медичних послуг), який має розроблятись з врахуванням кількісних та якісних показників самих медичних послуг, їхнього переліку, визначення додаткових індикаторів контролю за їх якістю.

Обговорювали питання співвідношення кількості сімейних лікарів до лікарів вузького профілю та працю лікаря вузького профілю в рамках пілотного проекту. Домовились, що вузькопрофільний спеціаліст може працювати як амбулаторно, так і в стаціонарі. При цьому найоптимальнішим видом договору з ним буде договір з встановленням плати за послугу з обмеженням кількості самих послуг.

Далі український директор проекту ЄС «Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні» В. Рудий представив доповідь на тему «Контроль за витратами та підвищення ефективності розподілу ресурсів - інструменти поліпшення стану системи охорони здоров'я в Україні». Він зазначив, що головною проблемою сфери ОЗ в Україні залишається дефіцит фінансових ресурсів та їх нераціональне використання. Відсутність швидких та ефективних змін у фінансуванні та в управлінні ресурсами системи медичного обслуговування може призвести до її подальшого глибокого занепаду, що характеризується ще більшим зростанням нерівності, руйнуванням принципу солідарності та загальної доступності медичного обслуговування.

Після завершення доповіді експерти проекту відповідали на запитання учасників дискусійного клубу.

Засідання дискусійного клубу в Попільні

25 лютого 2005 року в смт. Попільня Житомирської обл. було проведено засідання дискусійного клубу на тему "Контроль за витратами та підвищення ефективності розподілу ресурсів - інструменти поліпшення стану системи охорони здоров'я в Україні". В роботі клубу взяли участь: в.о. начальника управління охорони здоров'я Житомирської ОДА Володимир Головаков заступник голови районної Ради Світлана Запольська, головний лікар Попільнянської районної лікарні Валерій Станіславчук, представники держказаначейства, фінансового управління, управління економіки, голови сільських рад, завідуючі сільськими амбулаторіями, експерти проекту, журналісти.

Відкрив засідання головний лікар Попільнянської районної лікарні В.А. Станіславчук. Він привітав учасників засідання та сказав, що проведення подібних заходів має велике значення для районних спеціалістів, оскільки дає ще одну можливість відпрацювати деякі аспекти реформування сфери ОЗ для подальшого їх запровадження.

Український директор проекту ЄС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні" В. Рудий зазначив, що головною проблемою сфери ОЗ в Україні залишається дефіцит фінансових ресурсів та їх нераціональне використання. Забезпечення сталого та достатнього за обсягами фінансування є головною запорукою нормального функціонування системи охорони здоров'я в будь-якій країні. Проте, як свідчить світовий досвід, будь-яка система охорони здоров'я і в будь-якій країні більшою чи меншою мірою стикається з проблемою дефіциту фінансових ресурсів. Грошей на забезпечення надання всіх без винятку медичних послуг всім без винятку громадянам ніколи не вистачає. Зважаючи на соціальну значущість системи медичного обслуговування і на відповідні зобов'язання держави перед своїми громадянами, уряди змушені шукати та застосовувати різноманітні заходи, спрямовані на поліпшення фінансування цієї галузі.

Доповнюючи його виступ Володимир Головаков сказав, що конче необхідно встановити чіткий контроль за використанням коштів у галузі охорони здоров'я. І це має бути справою кожного. Він також наголосив на важливості врахування думки громадськості при запровадженні тих чи інших змін. Потрібно вчасно і активно інформувати населення про ті нововведення, які планується зробити в медичній сфері.

Важливим, на думку В. Головакова, є відпрацювання змісту гарантованого переліку послуг. І тут особлив доцільно враховувати досвід європейських країн.

Далі В. Станіславчук, В. Рудий та В. Головаков відповідали на запитання учасників.

Зокрема присутніх хвилювали такі питання:

• робота сімейних лікарів та ФАПів;
• досвід формування бюджету в Польщі;
• збереження лікарського стажу, коли буде створено комунальне підприємство ЦРЛ
• перетворення медичних установ у комунальні підприємства
• фінансування медичних установ у нових умовах
• мотивації для медперсоналу
• поліпшення якості медичних послуг і т.д.

Засідання Національного прес-клубу у Харкові

В рамках роботи семінару "Укладання контрактів, оцінка вартості медичних послуг та управління фінансовими ресурсами закладів охорони здоров'я на місцевому рівні : практика ЄС " 14 вересня у Харкові було проведено засідання Національного Прес-клубу на тему: "Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні". В роботі прес-клубу взяли участь перший заступник голови обласного управління охорони здоров'я Олександр Сердюк, заступник начальника Управління стратегічних ініціатив та нових методичних технологій МОЗ Василь Григорович, керівник проекту Антоніс Малагардіс, заступник керівника проекту Ееро Ліннакко, український директор проекту Володимир Рудий, міжнародні експерти проекту Іржі Немец, Крістіна Чарнецька, головний лікар Золочівської районної лікарні Олексій Гавва.